Під час погодження законопроєкту № 15057 Міністерство у справах ветеранів України висловило позицію про його непідтримку. У своїх пропозиціях Міністерство зазначило, що реалізація законопроєкту може призвести до розширення кола осіб, які матимуть право на звільнення з військової служби, що негативно вплине на рівень укомплектованості військових підрозділів та може ускладнити виконання завдань у сфері оборони держави. Крім того, Мінветеранів вважає, що питання догляду за дитиною з інвалідністю вже врегульовано чинним законодавством.
Разом із тим у матеріалах погодження законопроєкту не наведено статистичних даних, аналітичних розрахунків чи правового аналізу, які б підтверджували такі висновки.
Саме тому ГО «Український центр захисту прав людини» звернулася до Міністерства у справах ветеранів України із запитом на публічну інформацію.
У запиті ми просимо надати:
- документи, якими обґрунтовано позицію Міністерства;
- статистичні та аналітичні матеріали, що стали підставою для негативного висновку;
- інформацію про те, чи проводило Міністерство власний аналіз або використовувало дані інших державних органів;
- результати правового аналізу, якщо такий проводився, щодо відмінностей між правом не бути призваним під час мобілізації та правом бути звільненим з військової служби, адже саме на це посилається Мінветеранів у своєму висновку.
Ми переконані, що позиція державного органу щодо законопроєкту, який стосується прав військовослужбовців та сімей, які виховують дітей з інвалідністю, має базуватися на об’єктивних даних, правовому аналізі та належному обґрунтуванні.
Про отриману відповідь ми обов’язково повідомимо.