Повернення військовослужбовця із СЗЧ є правомірною поведінкою, спрямованою на відновлення виконання військового обов’язку.
Будь-які дії або бездіяльність посадових осіб, які:
- ускладнюють повернення,
- створюють штучні перешкоди
- або фактично блокують відновлення служби, –
суперечать інтересам оборони держави та чинному законодавству України.
Типові проблеми та правова оцінка
Проблема 1: Внесення до ЄРДР = «повернення неможливе»
Позиція: це незаконно.
Внесення відомостей до ЄРДР:
- є лише початком досудового розслідування;
- не обмежує право військовослужбовця повернутися до служби.
Відповідно до:
- ст. 214 КПК України — внесення в ЄРДР не є вироком;
- ч. 5 ст. 401 КК України — прямо передбачає можливість звільнення від відповідальності у разі повернення.
Отже, наявність кримінального провадження не може бути підставою для відмови у прийнятті до батальйону резерву.
Проблема 2: Відмова ВСП або частини приймати військового
Позиція: протиправна бездіяльність.
ВСП та командири:
- зобов’язані організувати повернення;
- не мають дискреції «приймати чи не приймати».
Такі дії можуть містити ознаки:
- службової недбалості (ст. 367 КК України);
- перешкоджання військовій службі.
Відмова або ігнорування звернення — це порушення обов’язків посадової особи.
Проблема 3: Відсутність зв’язку з попередньою частиною
Позиція: не є перешкодою для повернення.
Алгоритм передбачає:
- зарахування до батальйону резерву;
- подальше інформування попередньої частини вже командиром резервного підрозділу.
Військовослужбовець не зобов’язаний самостійно відновлювати зв’язок.
Проблема 4: Вимога «спочатку закрий кримінальну справу»
Позиція: юридично абсурдна.
Закон встановлює протилежне:
- спочатку — повернення на службу;
- потім — питання звільнення від відповідальності.
Без повернення:
- неможливо отримати згоду командира;
- неможливо застосувати ст. 401 КК України.
Проблема 5: Ігнорування рапорту через «Армія+»
Позиція: протиправна бездіяльність державного органу.
Подання рапорту:
- створює обов’язок держави реагувати;
- запускає офіційну процедуру.
Відсутність відповіді:
- порушує принципи належного адміністрування;
- може бути оскаржена як бездіяльність.
Проблема 6: Примусове направлення без урахування обставин
Позиція: частково правомірно, але з обмеженнями.
Так, система передбачає пріоритет бойових частин.
Але повинні враховуватись
- стан здоров’я;
- військова спеціальність;
- наявність рекомендаційного листа від бойової частини.
Ігнорування цих факторів може бути підставою для оскарження.
Держава встановила чітку модель:
Повернення → відновлення служби → вирішення питання кримінальної відповідальності
Будь-яке відхилення від цього алгоритму:
- є незаконним;
- порушує права військовослужбовця;
- шкодить обороноздатності.
Що робити у разі порушень
- Подати письмову заяву до ВСП.
- Подати скаргу до вищого командування, військової прокуратури або ДБР.
- Подати клопотання у кримінальному провадженні про намір повернутися на службу.
- Фіксувати всі відмови письмово
Держава не може одночасно вимагати від військового повернутися до служби і створювати умови, за яких це повернення стає неможливим.
Кожна незаконна відмова — це не просто порушення прав, це прямий удар по обороноздатності країни.