З 2014 року в Україні з’явилися різні групи внутрішньо переміщених осіб — кримчани, мешканці Донбасу та ті, хто був змушений залишити домівки після повномасштабного вторгнення у 2022 році. Формально всі вони мають однаковий правовий статус, але на практиці держава застосовує до них різні правила й підходи. Це створює нерівність: одні ВПО отримують доступ до соціальних і пенсійних гарантій, а інші — насамперед переселенці з Криму — стикаються з додатковими бар’єрами та фактичним обмеженням своїх прав.

 

Наразі в Україні існують різні групи внутрішньо переміщених осіб (далі — ВПО), зокрема:

  • ВПО з тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим (з 2014 року);
  • ВПО з окремих районів Донецької та Луганської областей (з 2014 року);
  • ВПО з територій, тимчасово окупованих після 24 лютого 2022 року.

Незважаючи на єдиний правовий статус ВПО, підходи держави до реалізації соціальних, пенсійних та інших прав цих осіб є різними, що призводить до фактичного обмеження прав окремих груп ВПО, насамперед осіб, переміщених з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим.

Нормативні гарантії рівності та заборони дискримінації

Конституційні гарантії

Відповідно до статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не допускаються привілеї чи обмеження, зокрема за ознакою місця проживання.

Законодавство про недискримінацію

Згідно із Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» № 5207-VI, дискримінацією визнається ситуація, за якої особа або група осіб зазнає обмеження у правах за певною ознакою без об’єктивного та розумного обґрунтування.

Правовий статус ВПО

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII гарантує ВПО рівність у реалізації прав і свобод незалежно від території походження та часу переміщення.

 

Різні підходи до ВПО у сфері соціальних виплат та підтримки

Допомога на проживання ВПО

Постановою Кабінету Міністрів України № 332 від 20 березня 2022 року запроваджено допомогу на проживання для ВПО.

Разом з тим, право на отримання такої допомоги фактично пов’язується не тільки  зі статусом ВПО, а з:

  • датою переміщення;
  • включенням відповідної території до переліку територій бойових дій або тимчасової окупації, затверджуваного центральним органом виконавчої влади;
  • фактичної втрати доступу до вже набутого пенсійного права.

Треба використовувати чинний перелік територій:

  • Наказ Мінрозвитку громад та територій № 376 від 28.02.2025 (Перелік територій бойових дій/ТОТ; редакції оновлюються). 
  • Зміни до переліку (приклад актуальних оновлень): Наказ № 1700 від 08.12.2025. 

Якщо кримчани (як ВПО) фактично/нормативно “випадають” з критеріїв/переліків або мають додаткові бар’єри, саме тут зазвичай є проблеми.

У результаті ВПО з Автономної Республіки Крим, попри наявність статусу ВПО, часто виключаються з кола отримувачів допомоги, тоді як ВПО з інших тимчасово окупованих територій перебувають у більш сприятливому становищі.

 

Пенсійне забезпечення

Виплата пенсій особам, які проживають на тимчасово окупованих територіях або виїхали з них, здійснюється відповідно до:

  • Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
  • Постанови Кабінету Міністрів України № 299 від 11 лютого 2025 року, яка затверджує Порядок виплати пенсій/страхових виплат для осіб:
  • а кордоном (тимчасово),
  • на ТОТ,
  • або які виїхали з ТОТ на підконтрольну територію. 

На практиці вимоги щодо ідентифікації, підтвердження факту проживання та доступу до банківських послуг є значно складнішими для ВПО з Криму, ніж для ВПО з інших регіонів України, що призводить до:

  • зупинення виплати пенсій;
  • неможливості їх поновлення;
  • фактичної втрати доступу до вже набутого пенсійного права.

 

Питання обліку та довідки ВПО

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 509 від 01 жовтня 2014 року, довідка ВПО є підставою для реалізації більшості соціальних прав. 

Для ВПО з Криму на практиці характерні:

  • підвищені вимоги до підтвердження факту проживання;
  • часті перевірки;
  • сумніви органів соціального захисту щодо «фактичного переміщення».

Внаслідок цього кримчани часто стикаються з анулюванням довідок або неможливістю підтвердити статус ВПО, що автоматично обмежує доступ до соціальних виплат.

 

Ознаки дискримінації

Сукупність наведених факторів свідчить про наявність ознак непрямої дискримінації, оскільки:

  • формально однакові норми застосовуються по-різному;
  • негативні наслідки непропорційно стосуються саме ВПО з Автономної Республіки Крим;
  • різне ставлення не має достатнього об’єктивного та розумного обґрунтування.

 

Різні підходи держави до реалізації прав внутрішньо переміщених осіб залежно від території їх походження та дати переміщення, зокрема системне обмеження прав ВПО з тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим у сфері соціального та пенсійного забезпечення, мають ознаки дискримінації та суперечать Конституції України, національному законодавству і міжнародним стандартам прав людини.

 

ukУкраїнська