Генеральна Асамблея ООН ухвалила оновлену резолюцію «Ситуація з правами людини на тимчасово окупованих територіях України, включаючи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь», яка фіксує системні злочини росії проти цивільного населення та військовополонених і посилює міжнародний моніторинг ситуації.
За резолюцію проголосували 79 держав. Проти — 16, серед них росія та традиційні союзники кремля: Білорусь, Північна Корея, Китай, Іран, Куба, Нікарагуа та кілька африканських країн. Але ця цифра не змінює головного: міжнародна спільнота вкотре підтвердила, що не визнає жодних спроб росії змінити кордони України силою.
Документ прямо засуджує агресивну війну рф, наголошує на невизнанні окупації та вимагає негайного виведення російських військ. Але цього року резолюція стала жорсткішою. У ній з’явилися нові положення, які фіксують те, про що українські правозахисники говорять роками: тортури, нелюдське поводження, насильницькі зникнення, катування військовополонених і цивільних. Генасамблея спирається на висновки Незалежної міжнародної комісії з розслідування злочинів рф, яка задокументувала ці порушення як на окупованих територіях, так і в самій росії.
Особливо різко ООН реагує на систематичну відмову російської влади надавати інформацію про долю викрадених чи полонених українців. москва роками приховує місцеперебування полонених, не допускає міжнародні механізми, ігнорує вимоги МКЧХ. Резолюція вимагає від росії негайно розкрити інформацію про всіх утримуваних, забезпечити доступ гуманітарних місій, гарантувати медичну допомогу, провести повний обмін полонених і звільнити всіх незаконно ув’язнених — від кримських татар до журналістів і політичних в’язнів.
Генасамблея також нагадує про попередження Генсека ООН щодо можливого внесення росії до так званого «списку ганьби» за сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом. І водночас підкреслює: рф уже третій рік поспіль перебуває в іншому ганебному списку — як держава, відповідальна за вбивства та каліцтва українських дітей, а також атаки на школи й лікарні.
Резолюція фіксує й інші злочини: мілітаризацію окупованих територій, примусову мобілізацію, переслідування журналістів, правозахисників, активістів, знищення культурної спадщини, зокрема у Криму. Це не просто перелік порушень — це системний опис того, як окупація перетворюється на інструмент тотального контролю, страху та руйнування.
Важливо й те, що документ еволюціонує. Якщо з 2016 року резолюція стосувалася лише Криму, то з 2023-го вона охоплює всі тимчасово окуповані території України. Це означає, що світ визнає масштабність російських злочинів і готовий фіксувати їх у повному обсязі.
ООН ще раз нагадала: окупація не буде легітимізована, злочини не будуть забуті, а права людей, які живуть під російським контролем, залишаються в центрі уваги світу.