З 2014 року Україна послідовно використовує міжнародні правові інструменти для притягнення російської федерації до відповідальності за систематичні порушення прав людини. Одним із ключових напрямів стала подача міждержавних заяв до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Станом на травень 2025 року в провадженні Суду перебувають чотири масштабні справи, які охоплюють злочини рф у Криму, на Донбасі, в Керченській протоці, а також політично вмотивовані вбивства на території України та інших країн.
Справа щодо Криму
25 червня 2024 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «Україна проти Росії (щодо Криму)». Суд визнав численні порушення з боку рф, серед яких — право на життя, свободу, недоторканність, свободу думки, віросповідання, доступ до освіти, право власності та захист від дискримінації. ЄСПЛ підтвердив факти масових переслідувань, тортур, примусової паспортизації та утисків кримських татар.
Це стало першим вироком міжнародного правосуддя, який визнав як контроль росії над півостровом, так і її адміністративну практику грубого порушення прав людини. Комітет міністрів Ради Європи закликав рф негайно звільнити політичних в’язнів, припинити тортури, забезпечити діяльність міжнародних місій у Криму та скасувати утиски прав.
Донбас і MH17: справа «Україна та Нідерланди проти Росії»
Найбільша міждержавна справа, що об’єднує чотири заяви, стосується подій на Донбасі з 2014 року, включно з повномасштабним вторгненням 2022 року. Окремо розглядається збиття малайзійського «Боїнга» рейсу MH17. ЄСПЛ уже визнав справу прийнятною і перейшов до розгляду по суті.
До процесу долучилися 26 держав і низка міжнародних організацій. Очікується рішення, що підтвердить відповідальність рф за воєнні злочини та відкриє шлях до присудження справедливої сатисфакції.
Захоплення українських моряків у Керченській протоці
У справі «Україна проти Росії (VIII)» йдеться про напад рф на українські судна 25 листопада 2018 року. ЄСПЛ уже застосував тимчасові заходи, зобов’язавши росію надати пораненим морякам допомогу та пояснити правові підстави їхнього утримання. Натомість росія проігнорувала вимоги Суду. Україна подала докази незаконного затримання та нелюдського поводження — справа на стадії розгляду по суті.
Політичні вбивства як державна політика рф
Четверта справа — «Україна проти Росії (IX)» — стосується системної практики політичних вбивств опонентів режиму путіна. Подана у 2021 році, вона охоплює вбивства як на території самої рф, так і в інших державах Ради Європи. У квітні 2025 року ЄСПЛ повідомив про комунікацію справи російському уряду. Польща, Литва та ще низка держав уже долучилися як треті сторони.
Це перший випадок, коли Україна на міжнародному рівні поставила питання про політично вмотивовані вбивства як інструмент державної політики Росії.
Робота триває, і кожне рішення ЄСПЛ — це не лише юридичне визнання злочинів рф, а й важливий крок на шляху до справедливості та притягнення агресора до відповідальності.