Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, за кредитними зобов’язаннями військовослужбовці від з початку і до закінчення особливого періоду, а резервісти та військовозобов’язані – від моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду мають такі пільги:
- Звільнення від сплати відсотків за користування кредитом. Звертаємо Вашу увагу, що ця пільга не розповсюджується на кредитні договори щодо придбання житлового будинку, квартири, майбутнього об’єкта нерухомості, об’єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них, автомобіля, які були укладені після 19.08.2022.
- Звільнення від сплати штрафів, пені за несвоєчасну сплату платежів по кредиту перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами.
Тобто військовослужбовці звільняються від сплати штрафних санкцій, відсотків за користування кредитом не лише стосовно банків, але і небанківських фінансових установ.
Це можуть бути кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії та інші юридичні особи, основним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.
Пільги з погашення основного боргу за кредитною заборгованістю (тіла кредиту) та пільги зі сплати комісій по кредиту – наразі законодавством України не передбачені.
Як припинити нарахування штрафних санкцій та відсотків за кредитом, алгоритм дій військовослужбовця?
Банк (інша кредитна організація) скоріше за все не знає, що особа, яка взяла кредит, зараз виконує свій військовий обов’язок. Тому продовжує нараховувати усі відсотки, пені та штрафи.
Щоб скористатися пільгами за кредитними зобов’язаннями, необхідно:
1) письмово повідомити банк (іншу фінансову установу) про проходження військової служби та надати документи, які це підтверджують. Це може бути копія військового квитка з відмітками про проходження військової служби або довідка про проходження служби з військової частини або витяг з наказу про зарахування до військової частини.
2) подати до банку заяву про звільнення від сплати відсотків, пені та штрафних санкцій по кредиту, а також перерахунок заборгованості по кредиту;
3) отримати від банку довідку, в якій зазначена сума залишку заборгованості по кредиту на відповідну дату.
Чи можуть кредитори або колектори вимагати повернення простроченої заборгованості від військовослужбовців та членів їхніх сімей?
19 серпня 2022 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання простроченої заборгованості у період дії воєнного стану в Україні” № 2459-IX, який забороняє кредитодавцям або колекторським компаніям у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та протягом 90 днів після дня його припинення заборонено взаємодіяти за власною ініціативою із споживачем, який повідомив про свою належність до однієї з захищених категорій:
- військовослужбовці ЗСУ, інших військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту та Держспецзвʼязку;
- військовослужбовці, які отримали інвалідність на службі;
- члени сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;
- особи, які перебувають у полоні;
- особи, з якими втрачено зв’язок;
- особи зниклі безвісти.
Зауважимо, що ці правила стосуються винятково боргів за споживчим кредитом і не розповсюджуються, зокрема, на заборгованість зі сплати аліментів, податків тощо.
Щоб банк/фінансова установа не здійснювали взаємодію (телефонні дзвінки, листи, e-mail/SMS інформування тощо) потрібно подати письмову відмову від взаємодії.
Для цього потрібно повідомити банк про свою належність до захищеної категорії.
Це можуть зробити як самі позичальники, так і близькі родичі, або довірена особа.
Заяву краще оформити письмово, до неї обов’язково необхідно додати:
- для військовослужбовців — скріплену гербовою печаткою довідку за формою, встановленою додатком № 2 до Закону України № 2459-IX, підписану командиром (начальником, керівником) або особою, яка його заміщує, відповідного структурного підрозділу, в якому проходить службу військовослужбовець, або керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який здійснив заходи щодо призову на військову службу. Допускається складення довідки рукописним способом;
- для інших категорій – документ, який підтверджує приналежність до захищеної категорії (посвідчення інваліда війни, посвідчення члена сім’ї загиблого, інформацію від уповноваженого державного органу про те, що особа утримується в полоні або перебуває у заручниках держави-агресора чи включена до реєстру як така, з якою втрачено зв’язок, або зникла безвісти).
Заяву (повідомлення) можна направити:
- поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та з описом вкладення на юридичну адресу кредитора;
- електронною поштою.
Чи зобов’язані військові або близькі родичі сплачувати кредит?
Кредитні зобов’язання ніхто не відміняв. Військовослужбовці повинні здійснювати погашення виключно тіла кредиту та в індивідуальному порядку можуть домовитись із банком про кредитні канікули.
Якщо виникли труднощі щодо погашення тіла кредиту можна звернутись до банку з письмовою заявою про проведення реструктуризації боргу за кредитним договором та додати документи, що підтверджують проходження військової служби, а також скрутне матеріальне становище заявника (наприклад, довідка про доходи, розмір заробітної плати тощо) (зразок листа додається).
Однак, відповідно до статті 17 Закону України “Про споживче кредитування“, проведення реструктуризації заборгованості по кредиту це право, а не обов’язок банку, реструктуризація проводиться тільки за згоди на це банку.
Процес урегулювання кредитної справи може затягнутися тому можна зробити довіреність, якою вповноважити іншу особу на представництво інтересів щодо врегулювання даних питань від імені боржника.
Нагадуємо, що в умовах воєнного стану довіреності військовослужбовців можуть посвідчуватися командиром (роз’яснення про довіреності тут).
Як діяти у разі порушення прав військовослужбовця за кредитними зобов’язаннями:
- звернутись до голови правління банку з письмовою скаргою, у якій навести відомості про попереднє листування з банком;
- звернутись зі скаргою до Національного банку України. НБУ має перевірити фінансову установу та усунути порушення;
- звернутись до суду з позовом до банку.