Після загибелі військовослужбовця члени його родини мають право на низку державних гарантій: 

  • одноразову грошову допомогу; 
  • пенсію у зв’язку з втратою годувальника; 
  • пільги та інші соціальні виплати. 

Проте на практиці нерідко виникають ситуації, коли для отримання цих прав доводиться звертатися до суду.

 

Чому виникає проблема?

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає коло осіб, які можуть претендувати на виплати у разі загибелі військовослужбовця.

Однак далеко не всі сімейні відносини оформлені офіційно. Особливо часто це стосується:

  • цивільних дружин або чоловіків; 
  • пасинків та падчерок; 
  • осіб, які перебували на утриманні загиблого; 
  • інших родичів, які фактично проживали з військовослужбовцем однією сім’єю. 

У таких випадках державні органи зазвичай вимагають документального підтвердження відповідного статусу. Якщо необхідних документів немає, єдиним шляхом стає звернення до суду.

 

Які факти може встановити суд?

У порядку окремого провадження суд може встановити:

  • факт проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу;
  • факт перебування особи на утриманні загиблого;
  • факт родинних відносин;
  • факт проживання однією сім’єю інших осіб, якщо це має юридичне значення для отримання соціальних виплат.

Важливо розуміти, що суд оцінює не лише формальні документи, а й реальні сімейні відносини.

 

Що означає «проживання однією сім’єю»?

Верховний Суд неодноразово зазначав, що для встановлення факту проживання однією сім’єю необхідно довести наявність таких ознак:

  • спільне проживання; 
  • ведення спільного господарства; 
  • спільний бюджет; 
  • взаємні права та обов’язки; 
  • турбота один про одного; 
  • спільне вирішення побутових питань. 

Сам факт спільної реєстрації місця проживання не є вирішальним, так само як її відсутність автоматично не свідчить про відсутність сім’ї.

 

Які докази можуть знадобитися?

Для звернення до суду можуть використовуватися:

  • довідки про склад сім’ї; 
  • документи про спільне проживання; 
  • договори оренди житла; 
  • банківські документи; 
  • чеки та квитанції про спільні витрати; 
  • листування; 
  • сімейні фотографії; 
  • свідчення сусідів, друзів та родичів; 
  • документи щодо спільного виховання дітей. 

Чим більше доказів фактичних сімейних відносин буде подано, тим вищі шанси на позитивне рішення суду.

 

Чи можуть звертатися до суду не лише цивільні чоловік або дружина?

Так. 

Судова практика свідчить, що такі справи стосуються не лише цивільних подружжів.

Наприклад, суди встановлюють факт належності до членів сім’ї для братів, сестер, онуків, інших родичів або осіб, які фактично перебували на утриманні загиблого військовослужбовця.

Ключовим є не формальний ступінь спорідненості, а наявність реальних сімейних зв’язків та залежність від допомоги загиблого.

 

Який алгоритм дій?

Якщо для отримання виплат або соціальних гарантій необхідно підтвердити статус члена сім’ї загиблого військовослужбовця:

  1. Зверніться до органу, який призначає відповідну виплату. 
  2. Отримайте письмове роз’яснення або відмову щодо недостатності документів. 
  3. Зберіть усі можливі докази сімейних відносин або утримання. 
  4. Подайте заяву до суду про встановлення юридичного факту. 
  5. Після набрання рішенням суду законної сили подайте його до органу, який здійснює призначення виплат. 

 

На що варто звернути особливу увагу?

У справах щодо одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю військовослужбовця питання належності особи до членів сім’ї часто стає вирішальним. Тому збір доказів фактичних сімейних відносин необхідно розпочинати якомога раніше.

Судова практика останніх років свідчить, що українські суди дедалі частіше виходять із реального змісту сімейних відносин, а не лише з формальних записів у документах. 

Проте кожна справа є індивідуальною, а результат залежить від належності та достатності поданих доказів.