Дні напередодні російського вторгнення в Україну були дуже тривожними. Мільйони людей по всій Україні, незалежно від місцезнаходження по одну чи іншу сторону тогочасного фронту слідкували за всіма новинами, які стосувались можливого майбутнього конфлікту. Однією з найважливіших новин того часу стала евакуація населення з так званої «днр» та «лнр» 19 лютого 2022 року. Саме в цей день росіяни почали масово вивозити українських дітей під гаслами «захисту». Надалі незаконна депортація дітей набула широкого розмаху і на сьогоднішній час вже досягла відмітки в 20 тисяч. Через це Міжнародний Кримінальний Суд виписав ордер на арешт президента рф володимира путіна та уповноваженої при президентові рф з прав дитини марії львової-бєлової.
В 20-х числах лютого 2022 року російською владою була прийнята у дію програма по масовому вивезенню дітей з окупованих частин України. Дослідникам Єльської гуманітарної лабораторії вдалося відслідкувати долю 314 українських дітей, яких росія незаконно вивезла з території окупованих Донецької та Луганської областей.
«Евакуація» цих дітей перемістила їх у центри тимчасового утримання у ростовській та курських областях. Середній вік дітей становив 11 років, деякі були вже 17-річними, деякі були лише дворічними. Більшість вкрадених дітей із зазначеного дослідження були хлопчиками, а також майже половина мали брата чи сестру. На жаль були зафіксовані випадки, коли дітей-родичів російська влада розлучала друг с другом. Для визначення стану їхнього здоров’я російське міністерство з питань охорони здоров’я розробило спеціальну шкалу і розподілило дітей на 5 груп – від тих у кого немає проблем зі здоров’ям, до тих у кого є важкі хронічні проблеми та інвалідність. Стан здоров’я більшості дітей був визначений, як задовільний.
У квітні 2022 року дітей почали тимчасово розподіляти у російські сім’ї, а також перевозити до московської області, задля підготовки до майбутньої передачі до російських сімей вже на постійних правах. Цей час був необхідним для того, щоб адаптувати російське законодавство до майбутньої натуралізації дітей. Зокрема треба було пропрацювати детальніше механізм натуралізації, а також механізм виходу з громадянства України неповнолітніх дітей, для того, щоб Україна не мала змоги за цей час повернути їх до себе, якщо будуть свідчення, що вони знаходяться в росії. В самій московській області за сприяння губернатора андрія воробйова дітей передавали в тимчасову опіку в сім’ї, які були в спеціальному реєстрі та які раніше брали на виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Все це спочатку робилось тільки за умови, якщо у дітей не знаходились родичі в російських базах даних та базах даних Червоного Хреста. Під час перебування в цих закладах тимчасового утримання проводились заходи ідеологічної обробки дітей та їх «перенавчання» задля виховання в них лояльності до російського режиму.
Для швидшої передачі дітей у сім’ї з пілотного проєкту влади московської області з закладів тимчасового утримання, російська влада використовувала усі наявні ресурси, в тому числі і власний повітряний флот. Так, дослідниками Єльської лабораторії зафіксовано декілька польотів президентських бортів з травня по жовтень 2022 року, які доставляли дітей з окупованих територій Донецької та Луганської областей у московську область для їх подальшої передачі у російські сім’ї. Ці сім’ї мали змогу встановити три статуси над українськими дітьми: усиновлення, опіка та/або піклування. В цей же час діти або вже були натуралізовані, або проходили процес натуралізації.
Набуття російського громадянства дітьми було головною метою для російської влади. Це дозволяє не тільки не передавати дітей на запит української влади, а й запустити процес усиновлення, оскільки згідно законодавства можливо усиновити тільки дітей з російським паспортом. Усиновлення дає право російським сім’ям змінити ім’я, прізвище та по-батькові, дату і місце народження дітей. Держслужбовці країни-окупанта не можуть розголошувати жодні факти, що дитина була усиновлена, а для забезпечення таємниці усиновлення нові «батьки» записуються як біологічні, щоб зберегти таємницю. Після усиновлення справжні батьки, за російським законодавством, вже не можуть претендувати на повернення батьківських прав над своїми дітьми. На жаль, через це малюки можуть навіть і не знати про своє справжнє коріння.
Наразі діти розподілені по 21 регіону росії від крайньої півночі (мурманська область) і зауралля до регіонів, які знаходяться на прикордонні з Україною (ростовська, курська, воронезька та брянська області росії). Вся інформація, яку дослідники знайшли, була передана українській владі для подальшого розслідування та притягнення усіх винуватих до відповідальності. Головна відповідальність за ці злочини лежить на володимиру путіну та марії львової-бєловій, які є організаторами цієї схеми викрадення дітей.
росія робить усе, щоб стерти українську ідентичність, особливо через викорінення цієї ідентичності у дітей.
Стирання ідентичності згідно з Римським статутом є геноцидом народу!
рф обов’язково має бути покарана за свої злочини!
Палієнко Матвій, Український центр захисту прав людини.
За інформацією дослідження Єльського університету
Russias_Systematic_Program_of_Coerced_Adoption_and_Fostering_of_Ukraines_Children.pdf