Прийняття спадщини в Україні регулюється нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті особи або дня, з якого її оголошено померлою.
Спадкоємець, який:
- не проживав постійно зі спадкодавцем;
- не подав заяву про прийняття спадщини;
- не вчинив дій, що свідчать про фактичне прийняття спадщини,
вважається таким, що спадщину не прийняв.
Спадщина вважається прийнятою:
1. Шляхом подання заяви нотаріусу:
- особисто;
- поштою;
- оформлена через консульську установу України за кордоном.
2. Шляхом фактичного прийняття спадщини
Відповідно до статті 1268 ЦК України, спадкоємець може вважатися таким, що прийняв спадщину, якщо:
- постійно проживав зі спадкодавцем;
- користувався майном;
- оплачував витрати на утримання;
- здійснював охорону майна;
- сплачував борги спадкодавця тощо.
Однак у судовій практиці доведення фактичного прийняття спадщини стало значно складнішим.
У разі пропуску строку
Відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України, суд може визначити спадкоємцю додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, якщо строк було пропущено з поважних причин.
Ключове питання у таких спорах: чи є причина пропуску строку поважною.
Актуальна позиція Верховного Суду України
У постанові від 13.06.2025 року у справі № 692/852/24 Верховний Суд України фактично змінив підхід до оцінки пропуску строку для прийняття спадщини.
Суд дійшов висновку, що:
- шестимісячний строк, встановлений ЦК України, має пріоритет над підзаконними актами;
- постанова КМУ № 164 від 28.02.22. не може змінювати строки, визначені законом;
- воєнний стан сам по собі не є автоматично поважною причиною пропуску строку.
Постанова КМУ №164 передбачала:
- зупинення перебігу строку для прийняття спадщини;
- але не більше ніж на 4 місяці.
Верховний Суд зазначив:
- строк прийняття спадщини є матеріально-правовим;
- Кабінет Міністрів не має повноважень змінювати норми ЦК України;
- підзаконний акт не може обмежувати або змінювати положення закону.
Верховний Суд застосував:
- принцип верховенства права;
- принцип ієрархії нормативно-правових актів.
Суди все частіше відмовляють у поновленні строку, якщо особа:
- перебувала за кордоном;
- не могла фізично приїхати в Україну;
- посилалася на карантин;
- мала загальні проблеми зі здоров’ям;
- не знала про строки;
- помилково вважала, що строки зупинені через воєнний стан.
Суд виходить із того, що спадкоємець міг:
- надіслати заяву поштою;
- звернутися до консульства;
- оформити заяву дистанційно.
Тому сам факт перебування за кордоном або воєнного стану автоматично не свідчить про наявність непереборних перешкод.
Практика показує, що шанси на поновлення строку залишаються, якщо особа доведе:
1. Тяжкий стан здоров’я, але лише тоді, коли:
- стан був тривалим;
- об’єктивно унеможливлював звернення;
- підтверджений медичними документами.
2. Перебування на окупованій території, особливо якщо:
був відсутній зв’язок;
- не працювали поштові установи;
- існувала реальна загроза життю.
3. Полон, незаконне утримання, ізоляція.
4. Відсутність інформації про смерть спадкодавця, але лише якщо спадкоємець дійсно:
- не міг знати;
- не підтримував зв’язок;
- був об’єктивно позбавлений можливості отримати інформацію.
Відповідно до частини 2 статті 1272 ЦК України спадкоємець, який пропустив строк, може подати заяву нотаріусу за письмовою згодою інших спадкоємців, які вже прийняли спадщину. Це один із найважливіших механізмів після зміни практики Верховного Суду.
Змінився сам стандарт доказування. Тепер недостатньо довести:
- що було складно;
- небезпечно;
- незручно.
Необхідно довести, що подання заяви було фактично неможливим протягом значної частини шестимісячного строку.
Найбільші ризики зараз мають:
- ВПО;
- громадяни за кордоном;
- мешканці прифронтових територій;
- особи, які покладались на постанову КМУ №164;
- спадкоємці, які не звертались до нотаріуса через переконання, що строки «зупинені».
Що треба зробити
Якщо строк ще не сплив:
- негайно подати заяву;
- навіть якщо відсутні всі документи;
- навіть якщо є спір щодо майна.
Якщо строк пропущено, необхідно:
- Зібрати всі докази перешкод.
- Встановити, чи є інші спадкоємці.
- Спробувати отримати їх письмову згоду.
- Готувати судову позицію саме щодо неможливості звернення.
Судова практика 2025–2026 років демонструє кардинальне посилення підходу до поновлення строків для прийняття спадщини:
- воєнний стан більше не є автоматичною підставою для поновлення строку;
- постанова КМУ №164 фактично втратила значення у цій категорії спорів;
- суди оцінюють не складність ситуації, а наявність абсолютної неможливості подати заяву.
Якщо спадкоємець мав хоча б один реальний спосіб подати заяву — строк вважається таким, що міг бути дотриманий.