Пенсії громадянам України, які проживали і працювали за її межами, призначаються та виплачуються на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а також 18 міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Ці договори є двох видів: укладені за пропорційним та територіальним принципами.
За пропорційним принципом укладено міжнародні угоди із такими країнами ЄС, як Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Іспанія, Польща, Португалія, Словаччина та Чехія.
Це означає, що кожна з цих держав гарантує призначення та виплату пенсії за страховий стаж, набутий на її території, підтверджений документально. Пенсія працівника складається з частин, які відповідно призначає кожна держава за стаж, набутий на її території, та обчислюється за нормами і правилами цієї держави. Виплата частин пенсії здійснюється пенсіонеру за місцем його проживання. Також ці договори передбачають, що у разі переїзду людини з однієї країни в іншу, пенсію продовжує виплачувати та держава, яка її призначила, і у розмірі, передбаченому її законодавством.
За територіальним принципом укладено міжнародні угоди із такими країнами: Азербайджан, Грузія, Молдова, Угорщина, Румунія та Монголія.
Страховий стаж, набутий в зазначених країнах, зараховується на підставі довідки про сплату страхових внесків із 2004 року.
Якщо пенсіонер – громадянин України – переїде на постійне місце проживання в будь-яку з перерахованих країн, то на підставі отриманої від Пенсійного фонду України інформації про припинення виплати пенсії в Україні, ця держава враховує український стаж під час призначення пенсії. Всі витрати на пенсію відшкодовує держава, у якій людина проживає.