З 1 січня 2025 року для України набрав чинності Римський статут, який є основним документом діяльності Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі. Це відкриває нові можливості для захисту прав українців і водночас накладає додаткові обов’язки на державу.
Механізм звернень до МКС
На відміну від Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), індивідуальні особи не можуть напряму подати позов до МКС. Ініціювати справу мають право лише:
-
Держава-учасниця Римського статуту – може передати на розгляд Суду ситуацію про ймовірні злочини (геноцид, воєнні злочини, злочини проти людяності, злочин агресії), що відбуваються на її території або вчинені її громадянами.
-
Рада Безпеки ООН – має повноваження передавати ситуації до МКС незалежно від членства держав у Статуті.
-
Прокурор МКС – може самостійно ініціювати розслідування, але лише після отримання дозволу від Палати попереднього провадження.
Хто може брати участь у процесі
Хоча подати справу напряму неможливо, постраждалі та інші учасники все ж мають механізми впливу:
-
Жертви злочинів – можуть надсилати заяви та відомості Прокурору МКС, брати участь у процесі через спеціальний механізм, а також отримувати компенсацію через Фонд для жертв.
-
Неурядові організації (НУО) – мають право подавати до Офісу прокурора інформацію, свідчення й інші докази.
Особливості ратифікації Україною
Україна ратифікувала Римський статут із важливими застереженнями:
-
Воєнні злочини: протягом семи років після ратифікації МКС не має юрисдикції щодо воєнних злочинів, якщо обвинуваченими є громадяни України.
-
Обмеження ретроактивності: Римський статут не поширюється на всі події, що сталися раніше, зокрема щодо злочину агресії та певних положень, які не є автоматично чинними для держав, що не ратифікували відповідні поправки.
Що це дає Україні
Статус держави-учасниці надає Україні як права, так і обов’язки:
-
Права: участь у зборах держав-учасниць, право голосу, висування кандидатів до складу суду та на посаду прокурора.
-
Обов’язки: співпраця з МКС у розслідуваннях – передача доказів, свідків, виконання ухвал і сприяння у затриманні підозрюваних.
Для громадян це означає доступ до міжнародного механізму правосуддя: можливість долучатися до розслідувань, отримувати компенсацію та сподіватися на справедливе покарання винних у найтяжчих злочинах.
