Військовослужбовці, які отримали поранення під час участі у захисті Батьківщини, мають право на лікування і реабілітацію за кордоном  за наявності таких документів:

– висновку про необхідність направлення на лікування за кордон;

– повідомлення від Координаційного центру з надзвичайних ситуацій (Emergency Response Coordination Centre) Європейської Комісії через електронну платформу «Система раннього попередження та реагування» (Early Warning and Response System) про готовність конкретної країни — члена Європейського Союзу — на безоплатній основі прийняти на лікування та/або письмового підтвердження готовності іноземного закладу охорони здоров’я на безоплатній основі прийняти особу на лікування.

Заклад охорони здоров’я, де захисник перебуває на лікуванні чи реабілітації, має ініціювати направлення військовослужбовця на лікування/реабілітацію за кордон.

Для оформлення направлення на лікування/реабілітацію за кордон заклад охорони здоров’я формує наступний пакет документів, який включає:

– згоду військовослужбовця або його законного представника на лікування за кордоном з наданням згоди на обробку персональних даних, що стосуються медичної інформації;

– згоду на обробку та передачу персональних даних іноземним закладам охорони здоров’я відповідно до законодавства;

– виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого;

– висновок про необхідність направлення на лікування за кордон.

Висновок про необхідність направлення на лікування за кордон готує заклад охорони здоров’я, в якому Захисник або Захисниця перебуває на лікуванні/реабілітації, та надсилає цей висновок до державного органу, що входить до складу сектору безпеки і оборони, в якому він/вона проходить службу.

Після отримання документів від закладу охорони здоров’я, відповідний державний орган сектору безпеки і оборони, протягом 3 днів надсилає на розгляд Міністерства охорони здоров’я в електронній формі лист-направлення з копіями документів та готує дозволи на виїзд за кордон.

Загальний термін перебування на лікуванні за кордоном не повинен перевищувати 12 місяців поспіль. Цей термін також включає час очікування між операціями та переїздів між клініками.

Під час воєнного стану для виїзду на лікування за кордон військовослужбовця, який отримав поранення, необхідно мати:

– паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

– паспорт громадянина України (за їх відсутності — документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону);

– висновок про необхідність направлення особи на лікування за кордон;

– лист МОЗ про погоджений з іноземною стороною перелік осіб, яких заклади охорони здоров’я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном.

Виїзд військовослужбовців на лікування/реабілітацію за кордон дозволяється у супроводі одного з членів сім’ї першого ступеня споріднення:

  • батьків;
  • чоловіка або дружини;
  • дитини, у тому числі усиновленої.

 

ukУкраїнська