Якщо прийде сповіщення, що військовослужбовець зник безвісти, то спочатку необхідно подати заяву про розшук до відповідного територіального органу Національної поліції України за місцем проживання.

У заяві необхідно зазначити всю відому інформацію, що може сприяти у розшуку військовослужбовця. 

Радимо в заяві зазначити вимогу про визнання члена родини потерпілою особою, тому що у потерпілої особи більше процесуальних прав, а відтак, реалізовуючи права потерпілої сторони, є механізми конструктивного впливу на ефективне розслідування та встановлення істини.

Після подання заяви про розшук до територіального органу Національної поліції України необхідно отримати талон-повідомлення, який містить короткий зміст поданої заяви.  

Слідчий невідкладно, але не пізніше 24-х годин після подання заяви, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР)  і почати розслідування. 

На наступний день після подачі заяви, варто знову звернутися до територіального органу Національної поліції та отримати витяг з ЄРДР про відкриття кримінального провадження за фактом зникнення особи безвісти.

Отримавши витяг з ЄРДР, важливо перевірити чи вірно в ньому зазначено:

  • прізвище, ім’я, по-батькові та дата народження військовослужбовця;
  • місце зникнення та інші відомі обставини зникнення;
  • кваліфікацію кримінального правопорушення (зазвичай, дані злочини правоохоронні органи кваліфікують за статтями 115 чи 438 Кримінального кодексу України, кваліфікація даного злочину за статтею 110 Кримінального кодексу України “Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України” буде НЕПРИПУСТИМОЮ).

У разі виявлення помилки у внесених до ЄРДР даних, необхідно звернутися до слідчого чи прокурора з письмовим клопотанням/скаргою про внесення до ЄРДР вірних даних (виправлення помилок) чи перекваліфікацію злочину задля ефективного розслідування даного злочину.

Також необхідно здати біологічний ДНК-матеріал на випадок проведення молекулярно-генетичного аналізу. Відповідні дії виконуються за направленням слідчого Національної поліції України.

 

Водночас радимо звернутися до наступних  органів, уповноважених на розшук:  

  1. Національне інформаційне бюро (НІБ) – для того, щоб відомості про зниклого були внесені до Реєстру оборонців України.
  2. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими  (КШ) – для включення до списків на обмін.

На сайті КШ треба створити Особистий кабінет, де можна не тільки отримувати інформацію про стан розшуку військовослужбовця, наявність будь-яких новин про нього, а й надавати додаткову інформацію, яку буде знайдено самостійно.

  1. Об’єднаний центр з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України СБУ – для внесення в облік оборонців України, які перебувають в полоні, з метою координації заходів щодо звільнення.
  2. Уповноважений з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин – для внесення відомостей про зниклого військовослужбовця до Реєстру осіб зниклих безвісти за особливих обставин.
  3. Управління Цивільно військового співробітництва Генерального штабу ЗСУ –  для сприяння проведенню пошукових робіт.
  4. Міжнародний Комітет Червоного Хреста – для подання інформації про зниклого безвісти і отримання підтвердження від російської сторони про перебування у полоні.
  5. Товариство Червоного Хреста України – для відкриття розшукової справи та передачі інформації до Центрального Агентства з розшуку МКЧХ у Женеві.

До всіх цих органів радимо звертатися ПИСЬМОВО та мати цьому підтвердження.

З’ясуйте, чи визнані члени сім’ї зниклого безвісти потерпілими особами в кримінальному провадженні.

Якщо це ще не було зроблено, обов’язково треба звернутися з таким клопотанням до слідчого у кримінальному провадженні.

 

Визнання потерпілою особою у кримінальному провадженні дає право:

  • заявляти відводи і клопотання;
  • оскаржити рішення, дії або бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
  • знайомитися з матеріалами, які стосуються вчиненого злочину;
  • отримувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення тощо.

Всі комунікації зі слідчим здійснюйте у ПИСЬМОВІЙ формі. 

Слідчий надає відповідь також у письмовій формі на адресу, зазначену у клопотанні, зверненні.

Телефонні розмови зі слідчим, усні заяви і клопотання законодавством не передбачені.

У випадку, якщо немає можливості самостійно співпрацювати зі слідчим, слід звернутися до адвоката, який буде представляти інтереси у кримінальному провадженні і допоможе:

  • ознайомитися з матеріалами кримінального провадження;
  • у разі виявлення обставин бездіяльності посадових осіб – оскаржити це у встановленому порядку.

Всі документи, які подаються, необхідно копіювати, а при передачі їх до відповідного органу – вимагати відмітки про прийняття (ПІБ, посада та дата) на власному екземплярі. 

Це буде підтвердженням того, що звернення прийнято, а також дати його подання.