Право на останню шану: репатріація тіл полеглих українських військових

Війна — це не лише бій на фронті, а й боротьба за право гідно поховати своїх загиблих. Репатріація тіл полеглих українських військовослужбовців стала одним із найболючіших, але водночас і найважливіших напрямів гуманітарної роботи держави.

Репатріація тіл означає повернення на Батьківщину останків військових, які загинули під час бойових дій чи внаслідок війни (наприклад, перебування в полоні). Це чітко врегульовано міжнародним гуманітарним правом: Женевські конвенції (III і IV) та Додаткові протоколи зобов’язують сторони збройних конфліктів шанобливо ставитися до тіл загиблих, передавати їх або ховати належним чином. Тобто мова йде саме про повернення тіл загиблих унаслідок війни, а не про будь-які інші випадки смерті українських громадян за кордоном.

Процес зазвичай відбувається через обмін тіл між сторонами за посередництва гуманітарних організацій, насамперед Міжнародного комітету Червоного Хреста.

Скільки тіл загиблих вдалося повернути?

• До лютого 2025 року Україна повернула 7 017 тіл у рамках 74 репатріацій.
• У червні 2025 року після домовленостей у Стамбулі відбувся масштабний обмін: 6 000 на 6 000 тіл. У результаті Україна отримала 6 057 тіл (останній етап — 1 245 тіл).
• Загалом станом на 16 червня 2025 року вдалося повернути 15 801 тіло українських захисників.

Складнощі у роботі з росією щодо реапатріації тіл:

• рф уникає прямих переговорів, погоджуючись на обміни лише після довгих перемовин.
• Передачі затягуються на тижні чи місяці.
• москва часто не надає списків тіл або інформації про кількість готових до передачі останків.
• Тіла повертають у поневіченому стані, без особистих речей, що ускладнює ідентифікацію.
• Репатріація використовується як інструмент політичного та психологічного тиску.

Хто допомагає Україні з репатріацією тіл загиблих?

• МКЧХ — посередник у перемовинах, організовує технічні процедури передачі тіл, виступає гарантом дотримання норм Женевських конвенцій.
• Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (UN Human Rights Monitoring Mission) — фіксує порушення, пов’язані з тілесними останками та поводженням з ними.
• Міжнародні правозахисні організації (Amnesty International, Human Rights Watch, ICMP) — фіксують порушення, пов’язані з тілесними останками та поводженням з ними.

В Україні ключовим державним органом, який займається організацією повернення тіл, є Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, який тісно співпрацює з СБУ, Міноборони та Генштабом. Судово-медичні та ДНК-лабораторії в Україні забезпечують ідентифікацію та зберігають ДНК-банк для пошуку родичів.

У якому стані повертають тіла?

Стан тіл залежить від часу, що минув після смерті, та умов зберігання. Україна отримує останки як у відносно збереженому, так і у фрагментованому вигляді.

Міжнародне гуманітарне право зобов’язує сторони забезпечити гідне ставлення до тіл і передачу їх «якомога швидше», однак конкретних термінів у конвенціях немає. Україна документує затримки й неналежне поводження з тілами як потенційні воєнні злочини рф.

В наступній статті читайте про ідентифікацію тіл загиблих.