Експертка Українського центру захисту прав людини Олена Степаненко в ефірі телеканалу Еспресо.TV розповіла, що на рівні законів і підзаконних актів в Україні із соціальним захистом родин військових нібито все нормально, але на практиці  бюрократичні процедури фактично унеможливлюють реалізацію ними своїх прав та гарантій.

Коли людина намагається отримати виплати або належні пільги, вона зіштовхується з  дуже бюрократизованою, непрозорою процедурою. Дуже багато документів, з багатьох джерел їх потрібно отримати – від командира військової частини до територіальних центр комлектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), до Міністерства оборони. На жаль, людин телефонують нам і кажуть, що в ТЦК та СП відповідають, що вони не знають, як їм порадити діяти, якщо родини не отримують документи. Кажуть – телефонуйте у Міністерство оборони. У Міноборони гаряча лінія не завжди працює, або туди важко дотелефонуватися, тому люди вимушені звертатися до громадських організацій, звертатися зі скаргами”, – ділиться досвідом Олена Степаненко.

На її думку, перше, що повинна зробити у цьому напрямку держава, – так це, насамперед, посилити та підвищити рівень комунікацій з рідними військовослужбовця, який або перебуває у полоні, або зник безвісти, або загинув.

en_USEnglish