Інформація щодо гуманітарної ситуації в Україні станом на 1 березня 2023 року

росія продовжує чинити воєнні злочини проти цивільного населення в Україні та щодня вбиває і калічить мирних людей.

1.Право на життя і безпеку

1.1. Право на життя і безпеку дітей

Станом на 10 годину 01 березня 2023 року, за даними Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також інших джерел, які потребують підтвердження, від початку вторгнення російської федерації в Україні загинули 461 дитина та постраждало 927 дітей.

Фактичну кількість загиблих і поранених дітей встановити неможливо через те, що в українських містах окупаційні війська ведуть активні бойові дії.

Дії російських окупаційних військ є прямим порушенням права дітей України на життя і безпеку, що гарантовані Гаазькими і Женевськими конвенціями та Конвенцією ООН про права дитини.

1.2. Право на життя і безпеку цивільних осіб та військовослужбовців України

На сьогодні, за даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, зафіксовано 8101 загиблого серед цивільного населення, 13479 мирних осіб поранено.

Вранці 01 березня окупанти обстрілювали Чугуїв Харківської області. Пошкоджено багатоквартирний будинок. Інформація щодо постраждалих уточнюється.

У Куп’янську внаслідок вчорашнього ранкового обстрілу пошкоджено 2 житлові будинки, приміщення дитячого садка та пожежно-рятувальна частина ДСНС. Під обстрілом також був Міський парк культури та відпочинку, де, на жаль, від поранень загинув чоловік.

У Вовчанську Чугуївського району ворожими обстрілами пошкоджено багатоквартирний житловий будинок.

Вчора, 28 лютого, російські загарбники обстріляли з РСЗВ, мінометів, артилерії, танків, БПЛА та авіації мирні населені пункти Херсонщини. Ворожі снаряди поцілили в територію державного підприємства та домівки херсонців. Внаслідок російської агресії 5 людей загинули, 7 осіб дістали поранення різного ступеня тяжкості.

За 28 лютого росіяни вбили 3 жителів Донеччини: 2 у Ласточкиному і 1 у Великій Новосілці. Ще 4 людини в області дістали поранення.

Вбивства мирного населення, обстріли мирних міст та цивільних об’єктів армією країни-агресора є військовими злочинами та злочинами проти людяності відповідно до статей 7 та 8 Римського статуту міжнародного кримінального суду й грубим порушенням норм чотирьох Женевських конвенцій 1949 року та додаткових протоколів до них.

2. Порушення права на житло, охорону здоров’я, освіту внаслідок руйнувань військами рф мирних населених пунктів

Зруйновано:

• понад 143 000 будинків (мають пошкоджене або зруйноване житло 3,6 млн українців);
• 3126 закладів освіти (включаючи 863 дитячих садочки), зокрема 438 закладів, які неможливо відновити;
• 1218 закладів охорони здоров’я (173 неможливо відновити);
• 594 аптеки;
• 620 адміністративних будівель;
• понад 349 об’єктів критичної інфраструктури у сфері теплопостачання;
• 270 релігійних споруд (церков, храмів, мечетей);
• 907 об’єктів культури;
• 422 заводів та підприємств;
• 326 мостів та мостових переходів;
• понад 25 тис. кілометрів доріг;
• 27 торгівельних споруд;
• 28 нафтобаз;
• 11 ТЕЦ;
• 3 ТЕС;
• 335 котельнь;
• 19 аеропортів і цивільних аеродромів;
• 110 залізничних вокзалів і станцій;
• 5 портів та портової інфраструктури.

За інформацією ЮНІСЕФ через війну 3,3 млн дітей в Україні потребують допомоги.

3. Застосування рф забороненої зброї проти цивільного населення та об’єктів

Протягом 28 лютого противник завдав 2 ракетних та 12 авіаційних ударів, здійснив понад 68 обстрілів з реактивних систем залпового вогню, за даними Генерального штабу ЗСУ.

Вчора, 28 лютого, з важкої артилерії окупанти обстріляли чотири громади – Нікопольську, Марганецьку, Мирівську та Червоногригорівську Дніпропетровської області. У самому Нікополі пошкоджень зазнали транспортне та три промисловi підприємства, дорожнє полотно, лiнiї електропередач.

У Мирівській громаді є руйнування агрофірми та магазину. Побиті півдесятка будинків та господарських споруд, авто, скутер. Пошкоджені електромережа та газогін. Попередньо без постраждалих.

Використання таких видів зброї широкого ураження проти мирного населення є злочином проти людяності та порушенням Женевських конвенцій 1949 року.

4. Порушення права на свободу, особисту недоторканість та інші основоположні права людини

Для оформлення перерахунку пенсій у паспортах рф жителів окупованої Луганщини недостатньо даних, в Сєвєродонецьку після втручання будівників-гастролерів домівки відновлюють за власний рахунок, ремонтники з міста уїжджають через невиплату зарплати.

Люди з окупованої Луганщини почали звертатися за перерахунком пенсій, який їм пообіцяли зробити з 1 березня. Але здебільшого отримують від росіян відмови.

Виявляється, що загарбники при оформленні вимагають пред’явити не тільки паспорт рф, але й документи так званої “лнр”.Пояснюють, що через спрощену процедуру видачі російського паспорту там немає в наявності певних даних про особу.

Слід зазначити, що оформлення пенсії до її підвищення за цими неповноцінними документами дозволяли.
Жителі регіону почали сумніватися в легітимності виданого їм паспорту рф, якщо з ним не виходить вирішити питання у власному місті. Що очікує, до прикладу, при подорожі на рф?

Такі дії рф порушують норми Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни, яка гарантує належні умови життя для мешканців тимчасово окупованих територій.

5. Вимушена міграція жителів України внаслідок війни та примусова депортація до рф

За даними УВКБ ООН, через війну росії проти України понад 15,97 млн людей перетнули кордон України.

8,08 млн біженців з України зафіксовано по всій Європі, з яких 4,86 млн біженців зареєстрованих для тимчасового захисту або аналогічного захисту національної системи в Європі. 2,85 млн громадян України виїхало/депортовано до рф.

ЗМІ країни-агресора посилаючись на джерела у військових відомствах рф повідомляють, що станом на початок вересня на територію рф вивезено понад 3,8 млн осіб, з них 705 тис. дітей (серед яких 2 тис. дітей-сиріт з українських соціальних установ).

За даними УВКБ ООН, 5,35 млн стали внутрішньо переміщеними особами.

Країна-окупант рф грубо порушує норми статті 49 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни, яка забороняє здійснювати примусове переселення або депортацію осіб з окупованої території.