Чому родини загиблих, полонених та зниклих безвісти військових не відчувають, що держава їх захищає та опікується їхніми потребами – інтерв’ю експертки Українського центру захисту прав людини Олени Степаненко на Еспресо.TV

Експертка Українського центру захисту прав людини Олена Степаненко в ефірі телеканалу Еспресо.TV розповіла, чому родинам оборонців України так важко сьогодні оформити та отримати належні їм виплати.

“У нас дуже багато державних органів, які вже займаються цими питаннями. Це і Мінреінтеграції,  і Міністерство ветеранів і створений Ветеранський фонд. Громадянське суспільство у нас і так дуже активне, яке допомагає цим родинам. Але, все ж таки, якщо у нас законами визначено, наприклад, наявність єдиних реєстрів – Єдиний реєстр осіб зниклих безвісти за особливих обставин (ред. – запрацював 2 травня 2023 року), Єдиний реєстр осіб, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи, Єдиний реєстр ветеранів, і на це вже виділено кошти, бюджет, на це витрачено зусилля і ресурси, але, на жаль, так як визначено у законах, ці реєсти не функціонують“, – зазначила Олена Степаненко.

Вона додала, що відсутність міжвідомчої взаємодії і призводить до того, що людина має збирати безліч довідок. А мало б бути так – член родини військового, яких потрапив до полону, зник безвісти або загинув, приходить до ТЦК та СП, там приймають заяву і потім усіма питаннями опікується державна система – обмін між реєстрами, міжвідомча взаємодія.

“Людина має тільки прийти і сказати, що в мене така проблема і потрібно державі її вирішити. Якщо б все як визначено у законі працювало б, не потрібно було б дуже багато думати про те, що волонтери допоможуть“, – зазначила експертка.

Тому Український центр захисту прав людини постійно наголошує на необхідності визначити єдиний орган, який би опікувався родинами оборонців України.

“Я вважаю для того, щоб держава виконувала свої зобов’язання, державні органи мають відчувати відповідальність не тільки перед виконанням своїх посадових обов’язків, а й проявити людяність, людиноцентричність. Якщо б було чітко визначено єдиний орган, до якого має звертатися людина, а не писати листи до 5-6 державних установ, які потім не відповідають або брак комунікацій. Люди перебувають у вакуумі, виникає недовіра до держави. Тому це все ж таки функції держави“, – резюмувала Олена Степаненко.