Захист прав чорнобильців: звернення голови правління УЦЗПЛ до керівництва держави

ЗВЕРНЕННЯ

Громадської організації «Український центр захисту прав людини»

До 40-х роковин Чорнобильської трагедії

26 квітня 2026 року виповнюється 40 років з дня Чорнобильської катастрофи – трагедії глобального масштабу, яка змінила долю сотень тисяч громадян України та стала викликом для всього світу.

Ми вшановуємо пам’ять загиблих і висловлюємо глибоку повагу ліквідаторам, постраждалим і їхнім родинам – людям, які ціною власного життя і здоров’я захистили Україну, Європу та світ від ще більш катастрофічних наслідків.

Протягом цих 40 років Україна ухвалила значну кількість законів і рішень, спрямованих на соціальний захист чорнобильців.

Однак фактичний стан їх реалізації свідчить про системну проблему:

• значна частина рішень не виконана; 
• їх реалізація відбувається вибірково або із затримками; 
• соціальні гарантії системно звужуються підзаконними актами та бюджетними обмеженнями. 

У результаті права, гарантовані законом, для значної частини постраждалих осіб залишаються декларативними.

Чорнобильці та їхні родини на практиці стикаються з:

• надмірною бюрократією; 
• необхідністю повторного підтвердження статусу; 
• затягуванням призначення та перерахунку виплат; 
• необхідністю судового захисту. 

Фактично держава переклала на постраждалих обов’язок доводити своє право на соціальний захист, який уже гарантований законом. 

Відповідно до Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права Україна зобов’язана забезпечити право на соціальний захист і достатній рівень життя.

Практика Європейського суду з прав людини підтверджує: держава не має права звужувати або не виконувати встановлені нею соціальні гарантії.

У справах «Кечко проти України» та «Суханов та Ільченко проти України» Суд прямо наголосив, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для невиконання зобов’язань держави.

Соціальні виплати, встановлені законом, підпадають під захист права власності відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

У справі «Бурмич та інші проти України» Європейський суд з прав людини констатував наявність хронічної та масової проблеми невиконання рішень національних судів в Україні, зокрема у справах щодо соціальних виплат.

Це означає, що навіть після отримання судового рішення громадяни не мають гарантії його виконання.

Таким чином, проблема соціального захисту чорнобильців є не поодинокою, а частиною системної кризи виконання державою своїх зобов’язань, підтвердженої на міжнародному рівні.

Громадська організація «Український центр захисту прав людини» вимагає:

1. Забезпечити повне виконання законодавчих гарантій для чорнобильців та їхніх родин. 
2. Припинити практику звуження соціальних прав через підзаконні акти та бюджетні обмеження. 
3. Спростити механізми реалізації прав, зокрема: 

– запровадити автоматичні перерахунки; 

– мінімізувати документообіг; 

– усунути необхідність судового захисту як системного явища. 

1. Провести аудит виконання державних рішень у сфері соціального захисту чорнобильців. 
2. Запровадити персональну відповідальність посадових осіб за невиконання соціальних гарантій

Пам’ять про Чорнобиль – це не лише про минуле.

Це про відповідальність держави сьогодні.

Держава, яка не виконує своїх зобов’язань перед людьми, які її врятували, порушує не лише національне законодавство, а й міжнародні зобов’язання у сфері прав людини.

40 років потому чорнобильці не повинні доводити державі своє право на гідне життя.

Держава зобов’язана забезпечити його безумовно.

Вічна пам’ять загиблим.
Гідність і справедливість – живим

Голова Правління
Громадської організації
«Український центр захисту прав людини»
Людмила Денісова