15 березня в Українському центрі захисту прав людини відбулася зустріч з дружинами, матерями та сестрами полонених та зниклих безвісти військових 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, під час виконання ними бойових завдань у різні періоди та у різних населених пунктах Луганської області. На зустріч приїхали 20 жінок, рідні яких майже рік перебувають у полоні або рахуються зниклими безвісти.
Загалом до Центра звернулося 89 родин бійців 24 бригади, з них лише 6 мають офіційне підтвердження МКЧХ про перебування у полоні рф. Усі інші вважаються зниклими безвісти, хоча родини мають відео- і фото- докази з неофіційних джерел про перебування їхніх рідних у ворожому полоні. Деякі мають інформацію та свідчення побратимів розшукованого про загибель їхніх близьких, однак, за офіційною інформацією компетентних державних органів, вони є зниклими безвісти.
Рідні не розуміють, чому за рік держава нічого не зробила, аби повернути їхніх чоловіків додому з полону та повідомляють про складність у комунікаціях з державними органами та МКЧХ. За словами рідних, вони на усі запити і звернення отримують однакові стандартні відповіді.
“Немає мінімальної поваги до нас. Усім надсилають однакову відповідь… Рік невідомості“, – говорить дружина одного зі зниклих безвісти бійців.
Також у рідних немає розуміння, чому досі не запрацював реєстр зниклих безвісти за особливих обставин, держателем якого є МВС. Центр звертався з відповідними запитами до МВС та отримав відповідь, що реєстр на стадії розробки, а “нормативними актами, що регулюють створення Реєстру не встановлено дати/терміну ведення Реєстру в дію”.
Таким чином, родини вже не знають, що робити. Деякі з них вимушені були звернутися аж до 12 державних органів, більшість мали брати відпустки на роботі та залишати своїх дітей, аби поїхати до Києва та отримати і надати відповідним компетентним органам усі відповідні довідки і документи.
Фактично така ситуація склалася через відсутність у державі єдиного органу, до якого могли б звернутися рідні оборонців України, які зникли безвісти або перебувають у полоні рф.
Під час зустрічі представники Українського центру захисту прав людини пояснили родинам, які документи є підставою для офіційного визнання військовополоненим, розповіли про повноваження та обов’язки МКЧХ.
Домовилися, що Центр на прохання рідних бійців 24 бригади звернеться із запитом до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими щодо посадових обов’язків працівників регіональних представництв Штабу, які наразі активно відкриваються у містах України.
Центр і надалі буде допомагати родинам оборонців України у реалізації їхніх прав, гарантованих державою.